- дідицтво
- Діди́цтво:-- спадщина [VI;X]-- спадщина, маєток [1]
Толковый украинский словарь. 2014.
дідицтво
Смотреть что такое "дідицтво" в других словарях:
дідицтво — ва, с. Пт. Право спадкоємства, спадщина, спадок. Тота хыжа то моє дідицтво … Словник лемківскої говірки
дідицтво — а, с., зах., іст. Спадщина, маєток поміщика дідича … Український тлумачний словник
отьнина — ОТЬНИН|А (3*), Ы с. То же, что отьчина в 3 знач.: купилъ панъ петрашь дѣдицтво в анъны радивонъковоѣ дѣднину ѥѥ и вотнину што по нюи ѡц҃ь далъ. ана продала петрашкови радъцѣовьскому свою дѣднину и вотнину ѹ вѣки и дѣтемъ ѥго. Гр 1359 (ю.р.);… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
панъ — ПАН|Ъ (135), А с. Пан, господин, знатный человек: ѹчинит которыи добрыи чл҃вкъ кривду. любо воевода. а любо панъ. ѹчинити исправу и с нимь. Гр 1350 (1, ю.р.); а писалъ грамоту писарь пана старостынъ дь˫акъ изъ болестрашичь именемь дь˫ачковичь. Гр … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
подъ — ПОД|Ъ1 (1*), ОУ с. Зд. Нижняя часть, подошва горы: симъ же бѧше. полкомъ нѣлзѣ битисѧ. с ними тѣсноты ради. зане бѧхѹ болота пришли. но ѡли на подъ горы. ЛИ ок. 1425, 116 об. (1144). ПОДЪ 2 (940) предл. I. С вин. пад. 1.Употребляется при указании … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
